Науково-виробнича діяльність

НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ КАФЕДРИ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ СУДЕН ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Головна спрямованість науково-виробничої діяльності кафедри полягає у прикладних розробках за результатами наукової діяльності (проектування нових видів підводної техніки, їх будівництво та експлуатація). Зазначена робота проводиться у двох наукових підрозділах кафедри – науково-дослідному інституті підводної техніки НДЧ НУК та у морській лабораторії «Дельта» НДЧ НУК.

Науково-дослідний інститут підводної техніки

Наукову діяльність за напрямком «Підводна робототехніка» колектив кафедри ЕОС та ІБ проводить у рамках структурного підрозділу науково-дослідної частини НУК – науково-дослідного інституту підводної техніки (НДІ ПТ), який утворений наказом ректора університету на початку 1993 року. Директором НДІ ПТ призначено д.т.н., професора В.С. Блінцова.
Головне завдання інституту – проведення наукових досліджень у напрямках створення та застосування підводних апаратів в інтересах вітчизняних та зарубіжних організацій, а також проектування нових зразків підводної робототехніки та участь у їх побудові, випробуваннях і дослідницькій експлуатації.
Активними учасниками робіт у НДІ ПТ є штатні співробітники науково-дослідної частини НУК, викладачі, аспіранти і лаборанти кафедри ЕОС та ІБ. Відношення цих людей до дорученої справи створення нових зразків підводної робототехніки можна охарактеризувати двома словами – професіоналізм та романтика: професіоналізм у вирішенні складних і наукоємних завдань промисловості та морська романтика, яка допомагає долати труднощі експедиційного життя.
Нижче наведемо короткі відомості про лідерів НДІ ПТ, чия робота забезпечує нашому університету унікальні властивості науково-виробничої фірми морського спрямування.

КОНСТРУКТОР І НАУКОВЕЦЬ

БАБКІН
ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

Старший науковий співробітник
науково-дослідної частини НУК

Бабкін Георгій Володимирович після закінчення у 1984 р. середньої школи і до призиву на військову службу почав трудовий шлях у якості механіка авіаційного обладнання. З 1984 р. по 1986 р. проходив військову службу в рядах Збройних Сил СРСР.
По закінченню служби повернувся до роботи в якості механіка з ремонту авіаційного радіоелектронного обладнання. У 1987 р. поступив на вечірнє відділення Миколаївського кораблебудівного інституту імені адмірала Макарова за спеціальністю “Електрообладнання суден”, яке і закінчив у 1993 р.
З серпня 1993 р. прийшов до науково-підрядного колективу “Електрообладнання суден” Миколаївського кораблебудівного інституту імені адмірала Макарова на посаду інженера-конструктора.
1995 р. та 1998 р. навчався в очній аспірантурі, після закінчення якої працював молодшим науковим співробітником науково-дослідної частини (НДЧ) Українського державного морського технічного університету, з 2001 р. − науковим співробітником, а з 2004 р. до теперішнього часу − старшим науковим співробітником НДЧ НУК.
Наукову роботу поєднує з викладацькою діяльністю на кафедрі ЕОС та ІБ Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова.
У період з 2005 р. по 2010 р. виконував обов’язки заступника з наукової роботи директора Інституту автоматики і електротехніки Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова.
За період з 1993 р. до теперішнього часу в якості виконавця, відповідального виконавця та головного конструктора приймав участь у розробці підводних систем та пристроїв і їх начіпного обладнання.
У 1994 р. та 1995 р. приймав участь в експедиціях фахівців університету до Крайньої Півночі Росії з метою обстеження підводних переходів газопроводу через річку Єнісей Мяссояха – Норільск, гідротехнічних споруд морського порту Дудинка та Усть-Хантайської гідроелектростанції.
З 2000 р. Георгій Володимирович був головним конструктором підводного апарату «Агент-1», який у 2002 р наказом Міністра оборони України №254 від 08.08.2002 р. було прийнято на озброєння ВМС ЗС України.
У 2008 р. за розробку нового інспекційного підводного апарату проекту «Інспектор» (головний конструктор) Георгій Володимирович та колектив конструкторів нагороджені нагрудними знаками «Подяка» київського міського голови. У 2010 р. за роботу у складі археологічної експедиції НДІ підводної техніки НУК на Чорному морі був нагороджений Золотою медаллю «Козацька слава».
За активну участь в розробці підводної техніки та спеціалізованих підводних систем в рамках проекту «Український корвет» Бабкін Г.В. у 2011 році був нагороджений нагрудним знаком «1301 Головне військове представництво Міністерства оборони України».
Георгій Володимирович має значний педагогічний досвіт. Починаючи з років навчання в аспірантурі він має учбове навантаження при підготовці фахівців зі спеціалізації МОН України 8.092201.01 „Електрообладнання та автоматика підводно-технічних систем та комплексів”, яка функціонує на кафедрі електрообладнання суден та інформаційної безпеки НУК.
За багаторічну сумлінну працю, значний особистий внесок у підготовку високо-кваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність Георгій Володимирович неодноразово був нагороджений почесними грамотами та подяками керівництва університету, «Почесною грамотою» Міністерства освіти та науки України.
Бабкін Г.В. автор більше 60 наукових публікацій, підготував до захисту кандидатську дисертацію.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ – ОСНОВА СУЧАСНОГО ПІДВОДНОГО РОБОТА

БЛІНЦОВ
СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

Кандидат технічних наук, доцент
Старший науковий співробітник
науково-дослідної частини НУК

Блінцов Сергій Володимирович у 2002 році закінчив Український державний морський технічний університет за спеціальністю 8.092201 – Електричні системи і комплекси транспортних засобів та отримав диплом магістра з відзнакою.
Кандидат технічних наук з 2005 року. Дисертацію захистив у спеціалізованій вченій раді Національного університету „Львівська політехніка”. Вчене знання доцента отримав у 2007 році.
Основний напрям наукової діяльності – розробка систем автоматичного керування морськими рухомими об’єктами на основі застосування штучного інтелекту
Старший науковий співробітник Блінцов С.В. є провідним фахівцем у галузі систем автоматичного керування морськими об’єктами на базі штучного інтелекту, зокрема, розробником інтелектуальних систем керування підводними апаратами-роботами. Ним виконано синтез та доведено ефективність роботи принципово нового типу систем автоматичного керування самохідними підводними апаратами, в основі яких лежить застосування нечітких та нейромережних регуляторів їх рушійним комплексом. Отримані Блінцовим С.В. наукові результати утворюють теоретичне підґрунтя для створення високоефективних систем керування підводними апаратами в умовах невизначеності їх конструктивних параметрів та характеристик зовнішнього середовища
Отримані наукові результати Блінцов С.В. успішно застосував при виконанні низки держбюджетних НДР та робіт за замовленнями Міністерства оборони України, а також при реалізації завдань, поставлених в Указі Президента України № 463/2008 від 20 травня 2008 р. «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 травня 2008 року «Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави».
Результати наукової роботи Блінцова С.В. впроваджено у проектну практику при синтезі високоефективних систем автоматичного керування підводними апаратами-роботами, які використовуються на Чорному морі в інтересах підприємств України, Росії, В’єтнаму, Китаю. Основні організації, де впроваджено результати роботи: Державне підприємство „Дослідно-проектний центр кораблебудування”, Департамент підводної спадщини Інституту археології НАН України, Головне Управління МНС України в Миколаївській області, Морська академія В’єтнаму. Наукові результати Блінцова С.В. впроваджено у навчальний процес Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова в рамках спеціальності 8.092201.02 «Електрообладнання та автоматика підводно-технічних систем і комплексів», при підготовці магістерських і кандидатських дисертацій.
Блінцов С.В. у ролі виконавця та відповідального виконавця брав участь у виконанні багатьох госпдоговірних і бюджетних НДР по створенню нових зразків вітчизняної підводної техніки, результати яких було відзначено номінаціями «Кращий вітчизняний товар року» (2005 р.) та золотими медалями міжнародного форуму «Морська індустрія Росії» (2010, 2011 р.р.). Учасник морських експедицій на Чорному морі по випробуваннях нових зразків підводної техніки, створених у Національному університеті кораблебудування ім. адм. Макарова. У ході цих експедицій отримано низку унікальних наукових результатів у напрямку «Підводна археологія України».
Доцент Блінцов С.В. активно та плідно працює у навчальному процесі Інституту автоматики і електротехніки НУК, є автором та постановником двох лабораторних циклів для дисципліни «Керування морськими рухомими об’єктами», успішно керує студентськими науковими дослідженнями.
Автор більш 70-ти наукових праць, в тому числі 2 одноосібних наукових монографій, 10 патентів України.
Лауреат обласного конкурсу "Майбутнє Миколаївщини", переможець обласного конкурсу робіт молодих науковців в номінації "Технічні науки".

КОНСТРУКТОР І ШЕФ-ПІЛОТ ПІДВОДНИХ АПАРАТІВ

КОСТЕНКО
ДМИТРО ВАЛЕРІЙОВИЧ

Кандидат технічних наук, доцент
Доцент кафедри електрообладнання
суден та інформаційної безпеки

Д.В. Костенко почав працювати за науковим напрямком «Підводна техніка» ще студентом 6-го курсу. Перша його робота – участь у розробці блоку керування маніпулятором для глибоководного підводного апарата "Уран" в 1987 році. Потім цей блок послужив прототипом у дипломному проекті, що був захищений ним у 1988 р. з оцінкою "відмінно". З 1988 року в МКІ почалася розробка великого автономного підводного апарата "Скарус". У роботі брали участь багато провідних учених інституту та колективів кількох кафедр. Д.В. Костенко брав участь у розробці й виготовленні блоків керування гребними двигунами «Скаруса», а потім в експедиції по випробуваннях цього апарата, що проходила в південному відділенні Інституту океанології ім. Ширшова, м. Геленджик. Особливістю цієї роботи було застосування високомоментних безконтактних двигунів постійного струму, які в ті часи були технічною новинкою. З Інститутом океанології була виконана ще одна цікава робота – єдина, котра була призначена для населеного підводного апарата. Кафедрі була доручена розробка декількох блоків електрообладнання апарата, а Дмитру Костенко дісталася система контролю заряду-розряду акумуляторів. Сьогодні можна впевнено сказати, що ця робота була піонерською, оскільки у ті далекі роки питання поточного контролю стану підводних акумуляторів при їх експлуатації знаходились на початковій стадії у світі.
У наступні роки в МКІ були розроблені й виготовлені три схожих прив'язних підводних апарати із двигунами постійного струму, у роботі над електрообладнанням яких брав участь Д.В. Костенко. Перший апарат "Диаф" розроблявся для Інституту океанології й був призначений для установки в якості додаткового начіпного устаткування на населений підводний апарат. У цьому апараті були випробувані й доведені електронні пристрої, які потім застосовувалися на наступних апаратах із приводами на постійному струмі. Наступний апарат "Дельта" розроблявся для оснащення науково-дослідного судна "Дельта", але в основному використовувався на інших суднах. Апарат "Дельта" мав найцікавішу долю у порівнянні з іншими апаратами. Він використовувався в багатьох експедиціях, у більшості яких його пілотом був Д.В. Костенко: численні експедиції в Чорному морі, пошук вітрильного лінкора "Лефорт" на Балтійському морі, робота на річці Єнісеї на Крайній Півночі Росії, й у морі Удделла (Антарктида), й інших. Третій апарат даної серії "Adelіne" був розроблений за замовленням Німеччини для дистанційної інспекції процесів підводного знешкодження відпрацьованих касет з пальним від реакторів атомних електростанцій. А створений за його участю у 1994 році підводний апарат «Атлеш» і сьогодні працює на Чорному морі.
Важливим етапом розвитку наукового напрямку «Підводна техніка» в НУК стала розробка, виготовлення й експериментальна експлуатація трьох підводних апаратів "Полярна зірка", які були призначені для роботи на річках Сибіру в складних гідрометеоумовах Заполяр’я. Дмитро Валерійович був конструктором систем електрообладнання та незмінним шеф-пілотом цих апаратів у заполярних експедиціях на ріках Єнісей, Велика Хета, Хантайка, які виконувала кафедра електрообладнання суден з 1994 по 2004 роки. У приводах цих апаратів уже використовувалися асинхронні двигуни, тому наступним логічним етапом стало використання таких двигунів з перетворювачами частоти, що стало можливим тільки з розвитком елементної бази. Лінійку підводних апаратів нового покоління, які використовували мікропроцесори для керування асинхронними приводами, Дмитро Валерійович розробив у короткий термін, опанувавши для цього нову галузь знань – програмування.
Над створенням підводного апарату "Інспектор" і наступною його модифікацією – підводним апаратом "Софокл" Д.В. Костенко також працював як головний конструктор з електрообладнання та шеф-пілот, брав участь у ряді експедицій на Чорному морі. У результаті успішного застосування розроблених за участю Д.В. Костенко підводних апаратів було отримано низку унікальних для вітчизняної науки результатів – виявлено та обстежено галеру типу «Лібурна» часів Візантійської імперії, вперше в історії української підводної археології за безлюдною технологією було піднято на поверхню артефакт часів оборони Криму 1854-1855 років.
Високий професіоналізм та надійність Дмитра Валерійовича як члена морських експедицій поєднуються в ньому оптимізмом і радісним сприйняттям життя, що дуже важливо при виконанні підводно-технічних завдань у морі.
Успішна наукова та методична робота доцента Д.В. Костенко відзначена Почесною грамотою МОН України, почесною відзнакою «Відмінник освіти України» МОН України, подяками ректора університету. Він обраний членом-кореспондентом Академії наук суднобудування України.

ТЕОРЕТИК І ПРАКТИК

НУЖНИЙ
СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

Кандидат технічних наук, доцент
Доцент кафедри електрообладнання суден
та інформаційної безпеки

Нужний С.М. працює у галузі підводної робототехніки з 1988 р. У якості виконавця, відповідального виконавця та головного конструктора приймав участь у розробці 19 підводних систем і пристроїв та їх начіпного обладнання.
Одна з його перших розробок – Підводно-технічний самохідний комплекс «Атлеш» (1994 р. завершення робіт) ввійшов до переліку самих успішних розробок університету. Комплекс, який активно експлуатується і на даний час, має більше 60 тисяч підводних годин робіт, в тому числі в самих складних гідрометеорологічних умовах. Під керівництвом Сергія Миколайовича, який майже 6 років був його першим командиром (master-pilot) цього комплексу, були досягнуті унікальні для 90-х років результати у сфері підводних технологій – безперервний огляд з рухомого судна-носія 18-кілометрової ділянки підводного магістрального газопроводу МСП «Штормова» – МСП «Архангельська»; пошук та обстеження аварійної ділянки труботроводу з встановленням такелажу для підняття трубопровода на поверхню; обстеження та пред’явлення Регістру підводних частин суден, плавучого доку та самохідних бурових платформ.
Під керівництвом та при безпосередній участі Сергія Миколайовича в 2000 році в умовах Крайньої Півночі Росії було виконано унікальну розробку, виготовлення та застосування спеціального комплексу для засипки глибоководного підводного трубопроводу на річці Єнісей (район порту Дудинка). Робота, яка враховувала вимоги з екологічної безпеки, була виконана вперше для таких глибин на теренах України та Росії.
Розробка „Підводний модуль для здрібнення донних порід” (відповідальній виконавець і головний конструктор) двічі (2004 і 2005 рр.) ставала переможцем Всеукраїнського конкурсу виставки „Кращий товар року” в номінації „Товари виробничо-технічного призначення” та отримувала Золоту медаль.
В 2007 р. успішно завершені роботи по НДКР 1492 „Ремонт і модернізація прив’язної підводної системи на базі підводного апарату МТК-200” (відповідальній виконавець і головний конструктор) і перший в Україні робочий підводний апарат передано Замовнику.
Успішна наукова та методична робота доцента С.М. Нужного відзначена Почесною грамотою МОН України, почесною відзнакою «Відмінник освіти України» МОН України, подяками ректора університету.
За активну участь в розробці підводної техніки та спеціалізованих підводних систем, в тому числі в рамках проекту «Український корвет» Сергій Миколайович в 2013 році отримав Нагрудний знак «1301 Головне військове представництво Міністерства оборони України».

УКРАЇНА І В’ЄТНАМ – МОРСЬКІ ДЕРЖАВИ

ЧАН
ТАМ ДИК

Кандидат технічних наук
Молодший науковий співробітник
науково-дослідної частини НУК

Народився 08 жовтня 1965р. м. Хайфон, В’єтнам в сім’ї суднобудівників.
З 1972 по 1982 р. навчався у Хайфонскій й Ханойській спеціалізованій школі з поглибленим вивченням математики Chu Van An.
З 1985 по 1987 роки навчався в СПТУ – 14-му училищі річково-морського флоту м. Ростова на Дону (Росія).
З 1988 р. працював в управлінні судно-будування В’єтнаму.
З 1989 р. працював керівником-перекладачем групи в’єтнамських робітників у ХСВО (Херсонське суднобудівне виробниче об'єднання).
У 1991 р. поступив у Херсонську філію Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова.
У 1993 р. перейшов у сільськогосподарський інститут ім. Цюрупи.
У 1996 р. закінчив сільськогосподарський інститут, отримав диплом інженера-меліоратора.
У 2000-2004 рр. проходив стажування в Одеському національному морському університеті.
У 2005-2007 рр. працював інженером НДЧ НУК. З 2007-2011 р. навчався у аспірантурі НУК при кафедрі ЕОС та ІБ.
З 2011 по 2014 роки знову працює інженером НДЧ НУК.
У 2014 році успішно захистив дисертацію за темою «Удосконалення автоматичного керування рухом одноланкової підводної буксированої системи», отримав науковий ступінь кандидата технічних наук.
З 2015 р. науковий співробітник, викладач кафедри електрообладнання суден та інформаційної безпеки ІАЕ.
Чан Там Дик є автором більш 22 наукових праць, однієї наукової монографії та низки наукових статей у вітчизняних журналах, які відносяться до наукових фахових видань України та закордонних науково-технічних журналах.

Морська лабораторія «Дельта»

Морська лабораторія «Дельта» утворена наказом ректора НУК проф. С.С. Рижкова у квітні 2011 року як новий структурний підрозділ Науково-дослідної частини університету з метою проведення науково-дослідних, проектних, випробувальних та експедиційних робіт у напрямку створення та дослідницької експлуатації нових зразків підводної техніки.
Лабораторія має берегову та суднову складові. Берегова складова розташована у Старому корпусі НУК (ауд. 18, 36 та м-11), а суднова – на науково-дослідному судні НУК «Дельта» і містить спеціалізовану лабораторію морської робототехніки та самохідний прив’язний підводний апарат «Інспектор».
Завідувачем морської лабораторії «Дельта» призначено к.т.н., доцента О.В. Блінцова. У складі лабораторії успішно працюють викладачі та аспіранти кафедри ЕОС та ІБ А.М. Войтасик, О.П. Клочков, В.І. Корицький та А.С. Сірівчук.

 

Пост керування підводним апаратом-роботом на судні «Дельта»

 

Співробітники кафедри під час морської експедиції 2010 року (зліва на право): аспіранти Клочков О.П. і Сірівчук А.С., к.т.н. Блінцов О.В., студент Жолоб С.А., ст. лаборант Войтасик А.М.

ГОЛОВНИЙ ІСПИТ ПРИЙМАЄ МОРЕ

БЛІНЦОВ
ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

Кандидат технічних наук, доцент
Завідувач морською лабораторією «Дельта»
науково-дослідної частини НУК

Олександр Володимирович Блінцов керує морською лабораторією «Дельта» з початку її утворення. Ним започатковані та успішно впроваджені наступні напрямки діяльності лабораторії:
- організація та проведення всіх видів практик студентів кафедри, які навчаються за спеціалізацією 8.092201.02 – «Електрообладнання і автоматика підводно-технічних систем і комплексів»;
- організація та проведення морських дослідницьких випробувань створюваних в НУК нових видів підводної робототехніки;
- організація та проведення морських експедицій за замовленнями Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони України, Національної академії наук України та інших організацій;
- демонстрація нових підводних технологій на основі підводних апаратів НУК українським і зарубіжним організаціям – потенційним замовникам підводних апаратів виробництва НУК.
Під його керівництвом проведено низку унікальних підводно-технічних робіт, серед яких:
- вперше в Україні проведене підкригове обстеження затонулого судна «Василь Шукшин» (3 зимові операції);
- обстеження акваторій Чорного моря у районах острова Березань, Кінбурнської коси та Ягорлицької затоки на предмет виявлення вибухонебезпечних предметів;
- участь у навчаннях Головного управління ДСНС України у Миколаївській області.
За успішне проведення морських операцій державного значення Олександр Володимирович нагороджений почесними відзнаками Міністерства оборони України, Міністерства з надзвичайних ситуацій України, а також громадських організацій України.

ТВОРЦІ ПІДВОДНОЇ РОБОТОТЕХНІКИ ТРЕТЬОГО ПОКОЛІННЯ

     

Аспірант А.М. Войтасик                                                                                             Аспірант О.П. Клочков

    
    
Аспірант В.І. Корицький                                                                                                Аспірант А.С. Сірівчук

Молоді науковці А.М. Войтасик, О.П. Клочков, В.І. Корицький та А.С. Сірівчук належать до нової генерації конструторів підводної робототехніки, які за короткицй час опанували науковоємні технології проектування безекіпажних морських апаратів і систем. Вони також продемонстрували уміння доводити результати власних досліджень «до металу», виконуючи весь комплекс робіт від проектів до морських випробувань нових зразків підводної техніки.
Особливо важливим є те, що молоді творці підводної робототехніки третього покоління (підводних роботів з цифровими системами автоматики, керування і зв’язку) є також активними учасниками її морських натурних випробувань. Їх внесок у загальний успіх морських експедицій кафедри, проведених за останні роки, є вирішальним.
Науково-виробничі результати діяльності Морської лабораторії «Дельта» отримали визнання в Україні і за кордоном. Зокрема, роботи колективу лабораторії нагороджені Золотою медаллю Міжнародного форуму «Морська Індустрія Росії 2012» за створення мобільної науково-дослідної лабораторії підводної робототехніки та Кубком переможця регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України» у 2012 та 2014 роках за створення підводного робото-технічного комплексу спеціального призначення.

Прикладна наукова та інженерно-конструкторська діяльність кафедри

За період з 1988 р. по 2015 р. науковцями та інженерами кафедри було запроектовано, побудовано, випробувано й передано для експлуатації українським та зарубіжним організаціям більше 25 підводних апаратів і приладів різного призначення. Нижче наведено деякі з них:
− автономний підводний апарат «Скарус-1» (1988-1989 рр.), замовник – Інститут океанології ім. П.П. Ширшова АН СРСР (головний зразок);
− телекерований підводний апарат (ТПА) проекту "Дельта" (1990–1993 рр.), замовники: МКІ (Миколаїв), Інститут океанології ім. П.П. Ширшова АН СРСР (Москва), Гановерський технічний університет (Німеччина). Серія містить три ТПА: "Дельта-П", "Диаф" і "Adeline";
− ТПА проекту "Атлеш" (1994 р.), замовник – ДП "Чорноморнафтогаз" (Україна). Серія містить два ТПА: "Атлеш" і "Оптіо";
− ТПА проекту "The North Star" (1995 р.), замовник – ТОВ "СФУМАТО" (Росія). Серія містить три ТПА: "NAF", "NOOF" і "NIF";
− ТПА проекту "ЕГІР" (2003 р.), замовник – ДП "Іст-Вест-Трейдінг" (Україна). Серія містить один ТПА (дослідний зразок);
− ТПА проекту "Пошуковець" (2002–2004 рр.), замовник – в/ч А-1845 та ПП "Лікар-Дельфін" (Україна). Серія містить дві ТПА: "Агент-1" і "Агент-2";
− буксирований ПА проекту "Арго-Буй" (2005 р.), замовник – 20-й інститут (Китай). Серія містить три ТПА;
− ТПА проекту "МТК-200" (2002–2007 рр.), замовник – НДЦ ЗС України "Державний океанаріум" (Україна). Серія містить один ТПА;
− ТПА проекту "Інспектор" (2008-2009 р.), замовник – ІА НАН України. Серія містить три ТПА: «Інспектор», «Чорномор» і «Софокл»;
− ТПА проекту «КНПА» (2009-2010 р.), замовник – Казенне підприємство «Дослідно-проектний центр кораблебудування» Мінпромполітики України;
− ТПА «Гідрограф» (2014 р.), замовник – ТОВ «Гідрограф».
За науковим рівнем та технічними характеристиками створені ТПА не поступаються аналогічним зарубіжним, а деякі з них ("ЕГІР", "Арго-Буй", "КНПА") не мають аналогів за кордоном.
Комплекс на основі ТПА "ЕГІР" завоював Золоту медаль та Грамоту переможця Всеукраїнського конкурсу-виставки "Кращий вітчизняний товар року" у 2004 та 2005 рр.
Усі створені зразки підводної техніки передані замовникам і впроваджені у виробництво.
Прив’язні підводні системи проектів "Пошуковець" і "МТК-200" поставлені на озброєння наказом Міністра оборони України № 254 від 08.08.2002 р. (нетаємно).

Експедиційна діяльність кафедри

Основною формою перевірки працездатності та ефективності створюваних на кафедрі нових зразків підводної техніки, а також однією з видів виробничої практики студентів кафедри є проведення морських експедицій. Ця ж форма роботи використовується з метою впровадження роботизованих морських технологій у практику організацій, які ведуть виробничу діяльність на морі.

 ТПА «Дельта»    ТПА «Атлеш»  ТПА «Полярна зірка»
ТПА «Пошуковець»  ТПА «МТК-200» БПА «Арго-Буй»
                    
     ТПА «Софокл»       «КНПА»

                                                                                                                                                                                                                                                                                         

Ця традиція започаткована у кінці 80-х років минулого сторіччя, коли Відділення глибоководної техніки Науково-виробничого центру МКІ (керівник відділення – професор М.М. Александров, науковий керівник НДР по створенню автономного підводного апарата «Скарус-1», відповідальний виконавець – старший науковий співробітник Б.П. Іванішин) організувало здавальні випробування апарата «Скарус-1» на Чорному морі (м. Геленджик). З того часу експедиційна складова процесу створення підводної техніки впевнено увійшла у діяльність колективу кафедри.
На протязі останніх 25 років морські та річкові експедиції організуються кафедрою за наступними напрямками:
- морські натурні випробування створюваної в МКІ-НУК підводної техніки;
- наукові (археологічні та гідрологічні) підводні дослідження за замовленнями організацій НАН України;
- інспекційні підводні роботи виробничого характеру за замовленнями вітчизняних та зарубіжних компаній;
- пошукові та обстежувальні підводні роботи за замовленнями організацій МНС України та МВС України;
- підводні роботи за замовленнями Міністерства оборони України.
За цей час будо організовано і успішно проведено біля 50 морських і річкових експедицій, зокрема:
- 1990-1994 рр. – природоохоронні обстеження очисних споруд міст Причорномор'я;
- 1991 р. – пошук затонулого судна на Балтійському морі;
- 1994-2004 рр. – щорічні експедиції з обстеження причальних споруд, підводних переходів магістральних газопроводів через р. Єнісей, гідроелектростанції та пошук затонулих об’єктів (порти Дудинка та Ігарка, Усть-Хантайська ГЕС);
- 1994-2001 рр. – картографування й комплексне приладове обстеження стаціонарних морських платформ і морських трубопроводів великої довжини на чорноморському шельфі України;
- 1994 р., 1998 р. – обстеження причалів чорноморських українських морських портів;
- 1994-1998 рр. – обстеження підводних частин суден на плаву за завданням Морського Регістра;
- 1995-2009 рр. – контроль стану протекторного захисту морських трубопроводів, вимірювання величини електрохімічного потенціалу підводних металоконструкцій морських стаціонарнх платформ;
- 2000 р. – пошук та обстеження затонулих теплоходів часів Першої світової війни та Великої вітчизняної війни;
- 2007-2008 рр. – археологічні дослідження на Чорному морі;
- 2010 р. – морська експедиція «КІН-БУРН-2010» «Обстеження затоплених морських суден»;
- 2011 р. – річкова експедиція «Обстеження підводної частини глибоководного випускного колектора з відеодокументуванням виявлених пошкоджень»;
- 2011 р. – морська експедиція «Пошук та обстеження донної поверхні в акваторії о. Березань»;
- 2011 р. – річкова експедиція «Пошук затонулого об’єкта у Кардашинському піщаному кар’єрі»;
- 2012 р. – річкова експедиція «Обстеження донної поверхні Бузького лиману у районі с. Галицинівка на предмет виявлення вибухонебезпечних об’єктів та достовірного інформаційного забезпечення операцій по їх знешкодженню»;
- 2012 р. – комплексна морська експедиція «Берег богів»;
- 2012 р. – річкова експедиція «Обстеження затонулого т/х «Василий Шукшин»;
- 2013 р. – річкова експедиція «Попереднє обстеження затонулого судна «Василь Шукшин» на акваторії заводу ім. 61 Комунара за допомогою підводного апарата «Інспектор»;
- 2013 р. – річкова експедиція «Проведення пошукових та обстежувальних підводно-технічних робіт за допомогою телекерованого підводного апарата-робота проекту «Інспектор» з метою виявлення можливих аварійно-небезпечних ділянок греблі в м. Баштанка»;
- 2014 р. – річкова експедиція «Обстеження та моніторинг стану затопленого суховантажу «Василий Шукшин» в акваторії ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара»;
- 2015 р. – морська експедиція спільно з водолазним загоном ВМС ЗС України.
Великі обсяги робіт виконуються кафедрою спільно з миколаївським Територіальним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

       

 Науковий керівник підводної археологічної експедиції проф. Блінцов В.С. 

 

     Підводний апарат НУК обстежує затонулу галеру часів Візантійської імперії

                     

              Пояснення Президентові України Віктору Ющенко по конструкції підводного апарата      

        

Президент України В. Ющенко з учасниками морської експедиції НУК (зліва на право):  О.В. Блінцов, Г.В. Бабкін, Д.В. Костенко, Президент України В. Ющенко, В.С Блінцов

    

                     Екіпаж підводного апарата за роботою (зліва на право):   Д.В. Костенко, С.Л. Трибулькевич, О.В. Блінцов                                   

Підводні апарати «Інспектор» і «Софокл» виробництва НУК перед зануренням

                                

                       Мінометні міни на морському дні                                     Підняті на поверхню вибухо-небезпечні предмети                  

Знешкодження боєзапасів великої руйнівної сили

Зазвичай, ці роботи мають на меті пошук та обстеження підводних потенційно небезпечних предметів, їх підйом та знешкодження.
Такі роботи виконуються під повним контролем фахівців ДСНС, що гарантує безпечне застосування дистанційно керованих підводних апаратів і, у першу чергу, їх екіпажів.
Результатом спільної роботи фахівців НУК і ДСНС є десятки вибухонебезпечних предметів, які після підйому на поверхню знешкоджуються піротехнічною службою ДСНС.